ЛАСКАВО ПРОСИМО!

Раді вітати Вас на сайті нашого освітнього закладу!

Головною метою відвідування дошкільного дитячого закладу є не лише освітній розвиток, але й навчання дитини співіснування в середовищі однолітків, уміння спілкуватися та діяти відповідно з нормами та правилами поведінки в колективі. Фахівцями доведено, що діти найкраще звикають до дитячого гадка, починаючи з дворічного віку. Уже в цей час вони вміють висловлювати прохання, самостійно їсти ложкою. Але якщо дитина часто хворіє, доцільно зачекати і привести її до дошкільного дитячого закладу в 3—4 роки. Проте не пізніше, бо один рік перебування в колективі перед вступом до школи не вирішить усіх проблем малюка, у тому числі психологічних (ніяковості, скутості, сором’язливості або, навпаки, перебільшеної задерикуватості чи гіперактивності). Гарний дитячий садок наповнений голосами дітей, а не дорослих; у ньому панує атмосфера доброзичливості і привітності, а прогулянки проводяться з дітьми за будь-якої погоди. У дитсадку є свої традиції, які відомі усім вихованцям. Якщо ви щойно віддали свого малюка до дитячого садка, подбайте про те, щоб перші дні перебування в закладі не завдали дитині прикрощів та не принесли їй неприємних несподіванок. Добре, коли ще перед тим, як відвести дитину до дитсадка, батьки розповідають їй про нього, про правила, які чекатимуть там на маленького виховання. Можна ввечері та по неділях влаштовувати прогулянки з дитиною по території дитсадка, погойдати малюка на гойдалках, що знаходяться на ігровому майданчику його групи тощо. Під час такої підготовки дорослому слід поводитися не поспішаючи, спокійно. Якщо є можливість, краще, щоб спочатку до дитсадка малюка водила не мама, а хтось інший, до кого дитина трохи менше прихилена. Голі вранішнє розставання не стане для неї трагедією. Адаптацію, тобто первинне звикання до дитячого дошкільного закладу, кожна дитина переживає по-своєму: одним малятам вистачає лише дня, а інші болісно звикають два—три, а іноді й більше тижня. Пам’ятайте, що цей період для вашогосина чи дочки є доситьскладним. Діти, як правило, починаютьпогано спати, частіше хворіти, іноді втрачають апетит, а значить, і вагу. Вони бувають занадто розгубленими, дратівливими, плаксивими. Адже рантом малюк виявляє, що поруч немає мами, і вважаєте, що, можливо, не буде вже ніколи. А ось ця чужа кімната, чужі іграшки, діти, яких так багато, – це тепер назавжди… Тому в перші дні рекомендується приводити дитину до дитячого садка на 1—2 години, потім – до обіду. І лише по мірі зникання можна вмовити її вперше лягти у дитсадкове ліжечко. Протягом усього періоду відвідування дитячого садка вивчайте свою дитину, спостерігайте, помічайте, думайте про те, як складаються її стосунки з однолітками. Привчайте малюка відкривати своє серце для якихось прихильностей та обов’язків. Дуже часто трапляється так: вдома дитина поводиться добре, а в дитячому садку навпаки. Що це? Вияв лицемірства? Підкоряння правилам? Усе можливо. Вивчайте друзів і характер дружби, насамперед, мотиви вибору друга. І зрештою, у дружбі ваша дитина є лідером чи аутсайдером? Звідси можуть і повинні йти корективи у формуванні маленької особистості. Безумовно, не всі можуть бути лідерами, але весь час «плисти за течією» небезпечно. Станьте союзником та помічником вихователя – це так потрібно і вам, і, найголовніше, вашій дитині. За кілька років відвідування дитячого садка може траплятися різне: конфлікти з педагогами, дитячі сварки, брехня, пропажа речей чи інші прикрощі. Не впадайте у паніку, не виніть інших дітей («Моя дитина краща за інших»), не сваріть одразу свого малюка («Ти сам винен»). Усі малята – лише діти: не ангели, не лиходії, не книжні пай-хлопчики, але й не малолітні злочинці. Вередливі, усміхнені, уперті, лагідні – ваші улюблені діти. І головний батьківський обов’язок – увесь час уважно спостерігати і думати: які вони? І спокійно та доброзичливо ставитися до що¬денних буднів дитячого садка. Прийде час, і ваша дитина з особ¬ливим смутком буде розставатися зі своїм вихователем, нянею, кухарем – усіма тими, хто оточував її турботою та увагою. І вже будучи школярем, неодноразово забіжить до свого дитячого садка хоча б на хвилинку.